oBankМожливо, у це непросто повірити, але нашій гривні вже близько тисячі років. За цей час вона побувала у безлічі форм, виконувала різні функції та пройшла повз кілька епох. Яким був шлях гривні від Київської Русі крізь століття до сьогодення? Запрошуємо до машини часу!
Доба Київської Русі
Слово «гривна» вперше згадується в «Повісті минулих літ» — у VII столітті вона використовувалась у торгових операціях, а також у якості міри лічби. Саме це слово походить від золотої або срібної прикраси у формі обруча, яку на Русі та в деяких країнах Європи носили на «загривку», тобто на шиї. Така прикраса, окрім декоративної, мала й фінансову функцію, адже нею можна було розрахуватися.
Шийна гривна IV століття
З ХІ століття гривну використовували ще й як одиницю ваги. На теренах князівств у обігу з’являються вагова срібна гривна і лічильна гривна. Також існували географічні різновиди: київська гривна (була шестикутною і містила 150 грам срібла), новгородська (довга срібна паличка вагою 240 грам), чернігівська (своєю формою нагадувала київську, а вагою — новгородську) та інші.
Срібна київська гривна
З ХІІІ століття, коли в писемних згадках починає зустрічатися слово «рубль», монетних гривен стає менше в обігу. Найбільш «живуча» новгородська гривна проіснувала до XV століття, коли всі злитки повністю вийшли з обігу, будучи витісненими чужоземними монетами, а основною грошовою одиницею на теренах Русі став рубль.
Під владою російської імперії
У московії до XVIII століття гривна існувала як гривенка — поширена вагова монета, проте з 1701 в рамках монетарної реформи Петра І розпочалась чеканка гривенника — срібної монети номіналом 10 копійок. Відоме всім нам слово «гривня» з’являється у 1705 році, проте вже за 8 років назвою монети знову стає «гривенник».
Срібний гривенник 1718 року
Своєрідний бумеранг у найменуванні монети спостерігався й пізніше — за уряду Катерини І її знову назвали гривнею, а за правління Анни Іоанівни до вжитку повертається слово «гривенник». Незважаючи на те, що тоді номінал гривенника почали позначати як 10 копійок, слово «гривенник» зберігалось у лексиконі населення російської імперії протягом століть.
Період визвольних змагань
У грудні 1917 року Українська Центральна Рада в якості власної грошової одиниці запровадила карбованець, на якому вперше з’явився звичний сьогодні державний символ — тризуб. З березня 1918 року в обіг почали вводити гривню, що дорівнювала половині карбованця. Перші гривневі купюри номіналами від 2 до 2000 гривень були надруковані в Берліні, а авторами їхніх ескізів стали легендарні художники Василь Кричевський та Георгій Нарбут.
100 гривень УНР у дизайні Георгія Нарбута
За часів Скоропадського в обігу переважали гривні та карбованці УНР, російські рублі, німецькі марки та інші валюти. Проте Гетьманат досить швидко прийняв рішення про збільшення випуску банкнот, а також друк облігацій державної позики номіналами від 2 до 500 гривень, що згодом використовувались як повноцінні купюри відповідних номіналів.
У січні 1919 року Директорія УНР розпочала грошову реформу, що мала за мету залишити в обігу лише гривні та карбованці, а також почати випуск нових гривневих монет. Проте ці плани не збулись через наступ більшовиків, тому однією з останніх банкнот перед радянською окупацією став розмінний знак номіналом 5 гривень. Цю купюру вважають однією з найгірших з усіх емітованих в Україні — вона була дрібною та сірою, мала лише тризуби і текст.
5 гривень Директорії зразка 1919 року
У незалежній Україні
Гривня увійшла до обігу не одразу після здобуття незалежності — до 1992 року в обігу залишались радянські рублі, та згодом їм на зміну прийшли купонокарбованці. Спочатку купони планували впровадити на кілька місяців, але через надскладну економічну ситуацію вони проіснували аж до 1996 року, взявши на себе більшість інфляційних ударів у дев’яностих.
Проте робота над новою валютою велася ще з 1991 року — розроблявся і затверджувався дизайн банкнот і розмінних монет. Цікаво, що в якості назви монети спочатку пропонували «сотий» і «резана», проте згодом зупинились на «копійці». Перші гривні були надруковані у Канаді та Великій Британії, а монети — на Луганському верстатобудівному заводі та частково на монетному дворі Італії. У 1994 році в Україні відкрили Банкнотну фабрику, а у 1998-му, вже після введення гривні в обіг — Монетний двір.
100 гривень першого випуску 1995 року
2 вересня 1996 року була проведена грошова реформа — за курсом 100 тисяч за одну гривню перераховувались ціни, тарифи, зарплати, депозити та різноманітні соціальні виплати. 16 вересня гривня стала єдиним законним платіжним засобом на території України, відкривши нову сторінку в історії незалежної держави. З того часу дизайн гривень неодноразово змінювався, з’являлись нові номінали і національна валюта поступово стала такою, якою ми бачимо сьогодні.
Зараз у готівковому обігу в Україні перебуває 671,1 млрд грн — 2,7 млрд купюр на суму 670,2 млрд грн і майже 14,2 млрд монет на суму 5,7 млрд грн. Також національної валюти з кожним роком стає дедалі більше у безготівковому просторі, адже українці поступово переходять на cashless. Вже сьогодні для подальшої цифровізації економіки Нацбанк працює над створенням власної електронної валюти — е-гривні, що сприятиме ще більшому поширенню безготівкових розрахунків, зростанню прозорості та довіри до них. Далі буде!
*https://bank.gov.ua/ua/uah/uah-history
*https://www.radiosvoboda.org/a/istoriya-ukrayinskoyi-hryvni-vid-chasiv-ukrayiny-rusi/31435746.html
*https://suspilne.media/59801-vid-prikrasi-do-valuti-sist-cikavih-faktiv-pro-grivnu/
